Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 29.03.2024, 08:13
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Листопад 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Архів записів

Друзі сайту


20:45
Чорнобиль: правда, яку від нас приховують

15 грудня 2000 року була закрита Чорнобильська АЕС. Через сім років міжнародні організації заявили, що припиняють фінансувати боротьбу з наслідками найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.

З ними, можливо, згоден і Президент Ющенко - в усякому разі, саме він підписав указ про створення заповідника «Чорнобильський спеціальний», в якому проводиться думка про те, що Зона не так вже страшна для людського здоров'я. Тим часом, захворюваність і смертність серед постраждалих від аварії на ЧАЕС і їх дітей зростає.

«Те, що ситуація покращала - одна зі стійких ілюзій, - говорить Юрій Кутлахмедов, доктор біологічних наук, професор, член Національної комісії з радіаційного захисту населення України (НКРЗУ). - Дійсно, зараз ситуація куди краща, ніж була в 1986 р., але ж і починалася вона не з тих цифр, які офіційно оголошувались. За офіційною статистикою, доза в 1986 р. була нижча, ніж в 1987. Але ж це нонсенс.

Народ отримав велику дозу, відпрацьовує і відпрацьовуватиме її у вигляді соматичних ефектів (це раки щитовидної залози і т.п). Захворюваність на лейкози зростає, і буде зростати. Особливо викликає неспокій зростання серед 3 млн. офіційно постраждалих від аварії на ЧАЕС неспецифічних захворювань: простуди, пневмонії, бронхіти і тому подібне».

Парадокси української радіації

«Ми пішли шляхом, який нам готували, мало не з перших днів аварії, - твердить вчений секретар НКРЗУ, доктор філософії в медицині, професор Всеволод Калина. - З перших днів аварії на ЧАЕС була мета якомога більше прикрасити і применшити її наслідки. Зважаючи на це, підрахунки рівня радіації в 1986 р. були проведені не тільки некоректно, а абсолютно неправильно.

За цими матеріалами доза за перший рік доза була нижча, ніж за другий і третій. За перший рік вона була набрана порядку 30-40%, але цього не може бути, оскільки за перший рік набирається 80-90% і більше. Багато нуклідів розпадаються, і доза потім зменшується. Тому перший рік, який повинен домінувати в оцінках дозових навантажень, було знівельовано, і це призвело до того, що в 1992 р. був замовлений міжнародний чорнобильський проект, і там було висловлено п'ять постулатів, які ми прийняли за належне. Там було сказано, що дози немає, наслідків не буде, вжиті заходи на 100% забезпечать захист населення.

Сьогодні доза від Чорнобиля складає незначну величину, майже рівну фону. Тобто катастрофи як би не було. А ось дози від інших джерел, зокрема від радону, превалюють у багато разів, тому на них нам і пропонують звертати увагу.

Нам говорять, що небезпеки немає, а захворюваність і смертність росте. Нестиковка. Всі напрацювання і ухвалені рішення після аварії на ЧАЕС не відповідають тому, що треба було робити насправді.

Тому вже з 1992 р. професор В.Б. Георгієвський підняв питання про те, що потрібно перерахувати дозу. Була створена комісія, яка довела, що вона порахована неправильно, і потрібно перерахувати. Але це так і не було зроблено».

Дози 1986 р. повинні розраховуватися методами системного аналізу радіаційних аварій (МКРЗ, МАГАТЕ, ООН, Національні Комісії з радіаційного захисту всіх розвинених країн світу і т. д.). Розрахунок цих доз повинен базуватися на динаміці аварійного забруднення харчових продуктів і органів людини комплексом радіонуклідів (до 23). При цьому дози повинні оцінюватися у всіх життєво важливих органах людини. Саме так розраховані дози від аварії на ЧАЕС у всьому світі, включаючи Росію і Білорусь.

Це не зроблено тільки в Україні. У вітчизняній методиці аварійні дози 1986 р. методами системного аналізу взагалі не розраховувалися, а були просто призначені для всієї України малою величиною (9,4 мкЗв/кБк м2) без будь-яких обгрунтувань.

Підрахунки відомства Шуфрича

Ситуація набула особливої гостроти на 4-х Міжнародних форумах в Києві, присвячених 20-річчю аварії на ЧАЕС, коли з боку багатьох фахівців висловлювалася необхідність перерахунку доз опромінення населення в Україні. Проте МНС і Мінохоронздоров'я досі використовують помилкові дозові оцінки.

Офіційні дози опромінення населення України для 2161 населеного пункту на період 1986-2055 рр. дано в документі МНС «Ретроспективно-прогнозні дози опромінення населення та загальна дозиметрічна паспортизація 1997 р. населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте за вказаних в ньому доз за 1986 р. не могли б виникнути всі ті медичні наслідки аварії, які виявлені в Україні. Наприклад, для с. Мостище (Волинська область) доза зменшена в 800 разів. Не хотілося б перенавантажувати увагу читача цифрами, але в даному випадку ці цифри вражають: за вказаних 0.31 мЗв/рік доза повинна складати 250 мЗв/рік, і це - за норми на пострадянському просторі 5 мЗв/рік, у всьому світі 0,4-4 мЗв/рік, а в деяких штатах США - 0,1 мЗв/рік. Та й зараз в Україні діє норматив не більше 1 мЗв/рік.

Дози опромінення в 1986 році, в рік аварії, представлені величинами, які іноді в десятки разів менші, ніж річні дози в період 1987-97 рр. Але така ситуація неможлива з чисто теоретичних причин: у аварійний рік головними «забруднювачами» були короткоживучі радіонукліди, яких, природно, вже не було в подальші роки.

«Те, що доза порахована невірно - очевидно, - говорить Юрій Кутлахмедов. - Офіційні підрахунки рівносильні твердженню, що в Хіросімі 1945 р. дози майже не було, а з'явилася вона в 1946 р. Такого не буває. Завжди найважчі дози з'являються в перші години й дні після аварії. А у нас евакуація була проведена через тиждень, а то і пізніше. Деякі села на Волині були віднесені до 2 -3 зони тільки в 1998 р. Ми дуже запізнилися»

Це означає, що і населення, і уряд дезінформовані щодо дійсної дозової ситуації в країні, що не дає можливості правильно планувати стратегію реабілітації населення. До того ж, такими підрахунками Україна компрометує себе перед світовою спільнотою. З цього приводу виникає два питання: чому це не робиться, і навіщо це робити?

Страхування як камінь спотикання

Професор Калина коментує ці питання так: «Рахували ж бо дози не приватні особи, а наукова установа - Інститут радіаційної медицини. Він розробив методику, і її погоджували та затвердили багато органів, зокрема НКРЗУ і Мінохоронздоров'я. Складається враження, що ніхто не хоче визнати свою помилку. Ми від своєї комісії її давно визнали, і сказали, що знімаємо підписи. Але нам говорять, що грошей на перерахунок немає, йдіть до Мінохоронздоров'я. Там стверджують, що їх цілком влаштовують розраховані на даний момент дози».

Можливо, справа саме в грошах.

«На ці роботи (з проведення перерахунків - Ред.) необхідно виділити близько 400 тис. грн. і провести перерахунок як можна раніше. Нас ще чекають реакції на радіаційний вплив на здоров'я, оскільки це виявляється не відразу, а через певний і вельми значний час. Отже вихід захворювань небезпечний і для тих, хто народився після аварії. І їх потрібно страхувати, причому навіть тих, що ще не народилися», - наголошує Всеволод Калина.

«Наша мета - оцінити ризики здоров'я, які отримали постраждалі внаслідок аварії, - говорить Юрій Кутлахмедов. - За найскромнішими підрахунками, люди отримали або отримають за своє життя як мінімум 10 Бер радіації при нормі 7 Бер. За теорією ризиків, радіаційна доза 10 Бер відповідає ризику 10-3 за припустимого 10-5, тобто з 1000 людей, які потрапили в цю дозу, як мінімум одна людина або її нащадки постраждають».

На жаль, адресно виявити людей, які можуть постраждати від цих ризиків, практично неможливо. Вони визначаються тільки при прояві онкологічних захворювань і генетичних хвороб у їхніх дітей.

Тому постає необхідність проведення випереджаючого обов'язкового державного (оскільки катастрофа трапилася з вини держави) страхування населення, постраждалого від аварії на ЧАЕС. «Це перш за все ліквідатори катастрофи, діти, що потрапили під її дію в 1986 г, і діти, які народилися в сім'ях ліквідаторів», - пояснює професор Кутлахмедов.

Вартість страхування на одну людину на рік, за попередніми оцінками, не перевищить 100 грн. Таке страхування може допомогти через страхові компанії сплатити лікування на суму до 10 тис. грн і більше, залежно від перерахованих дозових навантажень 1986 р. Це середні оцінки, які для різних груп населення можуть відрізнятися.

Цифри здаються чималими. Але, твердять учені, за тими ж попередніми розрахунками загальні витрати держави при такому виді обов'язкового страхування будуть принаймні удвічі нижчі, ніж ті витрати, які вже вона несе на диспансеризацію та лікування постраждалих. Навіть по більше ніж 20 роках після аварії, такий страховий захист населення буде ефективним.

Чому Україна уперто не хоче йти на подібні кроки, однозначно сказати не можна. Можна лише припустити, що, визнавши свою помилку, уряд поставить себе в невигідне становище. Адже стратегія української енергетики направлена на збільшення кількості атомних енергоблоків...

Категорія: ЕКОЛОГІЯ | Переглядів: 1226 | Додав: defaultNick | Теги: мутанти, Сталкер, Чорнобильська АЕС, Чорнобиль, мутація, ПРАВДА про Чорнобиль, Прип'ять | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: